Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Ставрополь

Вот и наступила долгожданная пятница, и я собирался в поход с моими верными друзьями. Ведь что такое поход без немного ореха, прухи и шмаляния? Невозможно даже представить!

На улице уже сидел наш постоянный дилер, о котором все знали - Большой Толстый Миша. Он всегда имел в своем арсенале все, что нужно. Я подошел к нему и сказал: "Привет, Миша! Дай мне пару долларов фена и немного закладки на вечер!".

Миша нахмурился и ответил: "Брат, у меня сегодня только фен и хмурь, но закладку я тебе найду, не волнуйся!". Он протянул мне пакетик с феном и кое-что еще. "Вот, возьми, бро, и не шали, занюхай аккуратнее!" - предупредил он меня.

Я был полон адреналина и никакая предосторожность меня не останавливала. Сгорая желанием испытать найс, я пришел к друзьям, которые уже ждали меня с нетерпением.

Мы сели все в машину и поехали в горы, где никто нас не мог видеть. Мы нашли уютное местечко, подальше от посторонних глаз, и разложили палатки.

Все было готово для нашего незабываемого вечера - закладки, ореха и прочих наркотических радостей. Мы разложили все на столике и не могли поверить своей удаче.

Мы начали шмалять, занюхивать и притворяться настоящими профессионалами в этом деле. Мы смеялись, веселились и забывали обо всем, кроме одного - о том, какой нам найс в этой ночи суждено испытать!

Наше приключение продолжалось до самого утра, когда солнце уже начало подниматься над горами. Мы понимали, что пора заканчивать и возвращаться в реальность, хоть и не охотно.

Так закончился наш незабываемый поход, наполненный адреналином, прухой и невероятными эмоциями.

Теперь я понимаю, что нельзя слишком сильно погружаться в этот мир. Но несмотря на это, я всегда буду вспоминать этот вечер с улыбкой на лице. Но как наркоман комик, я не могу не признать, что некоторые моменты в жизни стоит пережить!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.